top of page

Кримінальна відповідальність військовослужбовців під час воєнного стану: чому загальні норми більше не працюють

  • Фото автора: Черненко Владислав Васильович
    Черненко Владислав Васильович
  • 14 лист. 2025 р.
  • Читати 3 хв

Оновлено: 4 бер.

Це питання стосується кожного, хто в погонах

У своїй адвокатській практиці я регулярно стикаюся з однією і тією ж проблемою: людина в погонах потрапляє під кримінальне провадження — і система застосовує до неї ті самі підходи, що й до звичайного цивільного злочину.

Але військовослужбовець — це не звичайний суб'єкт права. Він діє в екстремальних умовах, несе відповідальність не лише за себе, а й за підрозділ, виконує накази в ситуаціях, де помилка коштує життя. Стандартні кримінально-правові інструменти для цього просто не пристосовані.

Саме цьому присвячена моя нова наукова стаття, опублікована у «Південноукраїнському правничому часописі» (№ 3/2025). Хочу розповісти про головне — без зайвої академічності.


Проблема: закон один, а ситуації — різні

Чинний Кримінальний кодекс України містить окремий розділ про військові злочини — статті 402–435. Але сама логіка застосування цих норм базується на загальних принципах кримінального права: вчинив — відповідай.

Ця логіка не враховує головного: умови, в яких перебуває військовослужбовець під час воєнного стану, кардинально відрізняються від будь-яких інших. Постійний стрес, бойові втрати, психологічне виснаження, необхідність миттєво приймати рішення під загрозою смерті — все це об'єктивні фактори, які впливають на поведінку людини.

Застосовувати до такої ситуації уніфіковані санкції — все одно що лікувати різні хвороби однією таблеткою.


Що я пропоную: п'ять ключових концепцій

У своєму дослідженні я обґрунтував кілька взаємопов'язаних доктринальних ідей.

1. Автономність інституту

Кримінальна відповідальність військовослужбовців — це самостійний інститут кримінального права зі своєю предметною сферою, принципами і механізмами. Він не просто «частина» загального кримінального права — він має власну логіку, яку потрібно закріпити законодавчо.

2. Множинність об'єктів військових злочинів

Традиційно вважається, що військовий злочин посягає на один об'єкт — встановлений порядок несення служби. Насправді все складніше. Військовослужбовець одночасно є суб'єктом загальносоціальних, спеціально-військових і оборонних правовідносин. Його протиправна поведінка може порушувати всі три рівні одночасно. Це має враховуватися при кваліфікації.

3. Пропорційна кримінальна репресія

Те саме порушення дисципліни в казармі і в окопі під артилерійським обстрілом — це принципово різні ситуації. Санкція має бути пропорційною не лише тяжкості діяння, а й реальним умовам служби. Рівність перед законом не означає ігнорування об'єктивних відмінностей у становищі людини.

4. Превентивна кримінально-правова охорона

Наслідки військових злочинів можуть бути незворотними — загибель людей, провал бойового завдання, прорив оборони. Традиційна модель «покарати після» тут недостатня. Потрібен інститут превентивної охорони, який діє до скоєння злочину — через правову освіту, психологічний моніторинг і ранню корекцію поведінки.

5. Технологічна трансформація військово-кримінального права

Дрони, штучний інтелект, автономні системи озброєння — все це вже реальність сучасної війни. Але кримінальне право ще не має відповіді на запитання: хто несе відповідальність за дії автономної зброї? Як кваліфікувати кіберзлочини у військовій сфері? Ці питання потребують законодавчого врегулювання вже зараз.


Що це означає для реального військовослужбовця

Якщо говорити практично — всі ці концепції мають один практичний вимір: справедливість.

Людина, яка зламалася психологічно після місяців на передовій і самовільно залишила позицію, — і людина, яка свідомо ухиляється від служби заради особистої вигоди — не можуть отримати однакове покарання. Закон має це розрізняти.

Командир, який прийняв рішення в умовах бою з неповною інформацією, — і командир, який зловживав владою в тилу — це різні правові ситуації з різним ступенем провини.

Поки законодавство не закріпить ці відмінності системно — адвокати змушені доводити їх у кожній окремій справі. Це можна зробити. Але набагато ефективніше, якщо це буде закріплено в законі.


Де прочитати повне дослідження

Стаття опублікована у фаховому виданні «Південноукраїнський правничий часопис» (№ 3/2025), що входить до переліку наукових видань України.

Якщо вас або ваших близьких стосується кримінальне провадження проти військовослужбовця — зверніться за консультацією. Ми знаємо специфіку цих справ зсередини.


 
 
bottom of page